***

Меню сайту
Категорії розділу
Спортивне життя [25]
Бібліотека [55]
АТО [19]
Класному керівнику [6]
Обласні методичні об'єднання [19]
Поділитись у:
Офіційні сайти
Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2015 » Листопад » 5 » День української писемності та мови (для виховної години)
10:57
День української писемності та мови (для виховної години)

У листопаді 1997 року був виданий указ Президента України «Про День української писемності та мови». В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Це робиться для того, щоб привернути увагу до історії української книги і до сучасних її проблем.

Віхами історичного розвитку культури освіти книжкової справи в Україні безумовно є видатні пам'ятки українського народу, такі як «Реймське» Євангеліє, вивезене до Франції дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анною, «Остромирове Євагіліє», що вважається найдавнішою і точно датованою пам'яткою рукописного мистецтва, «Київський Псалтир».

Щодо існування української мови, то тут варто зазначити таке: З XIV по XVIII ст. на теренах України побутувала староукраїнська мова, яка активно використовувалася як писемна. Поява новоукраїнської мови, яка згодом стала сучасною літературною, датується ХІХ ст. Її зачинателем вважається письменник І.Котляревський, а основоположником – Т.Шевченко. В основі сучасної літературної мови лежить система полтавськонаддніпрянських говірок.

Питання походження слов'янської писемності залишається досі остаточно не з'ясованим. Але однозначно визнано факт її існування ще до Хрещення Русі. Про це маємо декілька свідчень у стародавніх літописах.

Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу. (О.Олесь).

Людина, яка втратила свою мову – неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона, за визначенням І.Франка, «верхньою» свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена. (П.Мовчан).

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (П.Мирний).

Франсуа Вольтер зазначав, що «Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вивчати все життя». Тому найкращий доказ, щодо поваги до національних цінностей буде – удосконалення свого мовлення, як усного так і письмового. На сьогодні багато патріотів українського слова працюють над тим, аби створити цікаві матеріали, легкодоступні книги, сайти, аби відшліфовування слова було корисним цікавим і доступним кожному. Одним із таких проектів є сайт для удосконалення знань української мови – «Мова – ДНК нації». Тут є уявний герой, на прізвисько Лепетун, який запропонує ряд цікавих таблиць, схем.

Категорія: Класному керівнику | Переглядів: 299 | Додав: Nik1975 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *:

Рівненський автотранспортний коледж НУВГП 2017