«Обов’язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна. Якщо ж обман був лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно, такі дії слід кваліфікувати як крадіжку. На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 2.04.2019» (стаття 185. Крадіжка Кримінального Кодексу України).

На виконання плану заходів до Дня права практичний психолог разом зі студентами відвідали Рівненський міський суд. Студенти ознайомились з діяльністю суду, роботою суддів, працівників апарату суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Крім того, студенти і Олена Василівна були присутні на розгляді кримінального провадження в залі судового засідання.

Слухалася справа по кримінальному провадженню в особі обвинуваченого скоєного злочину за статтями 185 (крадіжка) і 190 (шахрайство) ККУ. Обвинувачений зізнався в скоєнні свого злочину, суд заслухав зізнання, але обвинувачений вирок був перенесений на наступний раз, оскільки в зал судового засідання потерпіла по даній справі не з’явилася, тому що нездужала.

Крадіжки – найбільш поширені та небезпечні злочини, що посягають на державне, колективне та особисте майно громадян. Відповідно до ст. 185 КК, крадіжка – таємне викрадання чужого майна. Ступінь суспільної небезпеки цих злочинів значно підвищується, коли вони вчиняються у вигляді злочинного промислу злодіями-рецидивістами чи особами, які ухиляються від суспільно корисної праці, або неповнолітніми, які об’єдналися в організовані злочинні групи з метою систематичного вчинення крадіжок.

Так, за статтею 185 КК України, настає кримінальна відповідальність при скоєні крадіжки майна, у випадках, якщо крадіжка майна є не дрібною. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.