***

Меню сайту
Категорії розділу
Спортивне життя [26]
Бібліотека [56]
АТО [19]
Класному керівнику [6]
Обласні методичні об'єднання [19]
Поділитись у:
Офіційні сайти
Форма входу
Пошук
Календар
«  Квітень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2015 » Квітень » 17 » «Моє життя – найдорожчий скарб у світі»
12:52
«Моє життя – найдорожчий скарб у світі»

16.04.15р. Для студентів  гуртожитку №1 було проведено тренінг «Моє життя – найдорожчий скарб у світі» психологом коледжу Оленою Василівною Галушко.

Мета тренінгу полягала в тому, щоб допомогти студентам оцінити власні відчуття та почуття, проаналізувати ставлення до цінностей життя, а також здійснити профілактику суїцидальної поведінки.

«Кожному з нас природа подарувала безцінний дар – життя. Ми рідко замислюємося над цим. А радість і відчуття повноти життя ми, зазвичай, пов’язуємо із зовнішніми проявами та обставинами. Наприклад, щось нам подарували або чогось нас позбавили.

Заклало ніс при нежиті – відчули, як гарно вдихнути повітря на повні груди. Заболіла нога – оцінили чудову можливість рухатися. Часто, опиняючись у якійсь ситуації, даючи волю своїм емоціям, нам здається, що жити не хочеться…»

«Міфи і факти»

Міф

Факт

Якщо людина говорить про самогубство, то вона просто хоче привернути до себе увагу

Хто говорить про самогубство, той переживає психічний біль і таким чином «кричить» про допомогу, сповіщає людей про свій біль

Справжнє самогубство відбувається без попередження

Приблизно 8 із 10 людей подають оточенню попереджувальні знаки про майбутній вчинок

Самогубство – явище успадковане. Значить, всеодно нічим не допоможеш

Воно не передається генетично. Людина лише використовує аутоагресію (агресію, спрямовану на себе) як модель поведінки, якщо вона існує в сім’ї або значущому оточенню

Ті, хто закінчує життя самогубством, психічно хворі. Значить, їм не можна допомогти

Багато хто з тих, хто здійснює самогубство, не страждає ніяким психічним захворюванням

Розмови про суїцид можуть призвести до його здійснення. Краще уникати цієї теми

Розмова про самогубство не є його причиною, але може стати першим кроком до запобігання суїциду

Якщо людина в минулому здійснила суїцидальну спробу, то більше подібне не повториться, небезпека позаду. Отже, можна не думати про це

Дуже багато хто повторює ці дії знову і знову. Вони здебільшого отримують бажаний результат

Людина, яка здійснює замах на життя, хоче померти, тому допомогти їй не можна. Це її справа

Більшість людей хоче позбутися нестерпного душевного болю і не бачить іншого виходу, тому перед суїцидальними діями вони часто звертаються по допомогу. Іноді вони безпосередньо говорять про самогубство, а іноді говорять про нестерпні страждання, безглуздість життя, провину, безсилля тощо

Усі самогубства імпульсивні, їх не можна передбачити і їм не можна запобігти

Більшість самогубців довго виношує плани самогубства та безпосередньо або опосередковано сповіщає оточення про них

Усі самогубці – депресивні люди, тому допомогти їм може тільки лікар

Не всі, хто робить замах на власне життя, страждають на депресію. Практично самогубство може бути здійснено будь-якою людиною, будь-якого типу характеру, з будь-якими схильностями

Рекомендації:

● Добирайте ключі для розгадки суїциду.

● Прийміть людину, яка зважилась на самогубство, як особистість.

● Установіть дбайливі взаємини.

● Будьте уважним слухачем.

● Не сперечайтеся.

● Ставте запитання.

● Не пропонуйте невиправданих утіх.

● Пропонуйте конструктивні підходи.

● Уселяйте надію.

● Оцініть ступінь ризику самогубства.

● Не залишайте людину на самоті.

● Зверніться по допомогу до фахівців.

● Пам’ятайте про важливість збереження турботи і підтримки. 

 

 

Переглядів: 559 | Додав: Nik1975 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *:

Рівненський автотранспортний коледж НУВГП 2017