Щороку, в березні, Україна відзначає дні, які в народі називають "Шевченківськими". До цих днів в бібліотеці коледжу оформлено книжкову виставку "Т. Шевченко - великий син України". Також відбувся літературно-музичний вечір на тему " Шевченкове слово - духовний код української нації". У цих словах - весь зміст нелегкого, але яскравого життя поета. Любити свою Україну, свій народ, своїм життям приносити користь людям - такий приклад лишив Тарас Шевченко всім наступним поколінням українців.

Багато літ незгасним вогнем палахкотить могутня і ніжна Шевченкова поезія. Вірші та пісні Тараса Григоровича рано входять у нашу свідомість, закликають любити рідний край, брататися сильному зі слабшим, бути справедливим, чесним.

Багато в  світі прекрасних поетів,кожен народ має своїх співців. Але тільки Тарас Шевченко здобув таке всенародне визнання. З давніх давен в українських оселях, під заквітчаними рушниками поряд з іконами, можна було побачити портрет  Шевченка, а на столі "Кобзар". Його поетичне слово звучить у різних куточках світу - один лише "Заповіт" перекладено на 147 мов! Поезії Шевченка покладені на музику, багато з них давно стали народними піснями. До могили Кобзаря в Каневі йдуть люди з усіх куточків планети, щоб вклонитися генію, який учив своїм Словом любити рідну землю і свій народ.

У нашій хаті на стіні  Висить портрет у рамі, - Він дуже рідний і мені, І татові, і мамі  Він стереже і хату, й нас, Він знає наші болі. Я добре знаю - це Тарас. Що мучився в неволі. Такий ріднесенький - дивись! Він мов говорить з нами, Він на портреті, як живий, Ось-ось і вийде з рами.